Якщо тебе цікавить, чому "War of the Roses" вийшла без одиночної команії, то пропоную разом пошукати відповідь. Розпочнемо здалеку. До тебе не закрадається підозра, що всесвітня змова все-таки існує? Глобалізація, потоки нігілізму із зомбоящика, нав’язування пошуковими системами інформації в Інтернеті, обов’язкові реєстрації та постійні збори даних про нас - все це спричиняє параноїдальне відчуття, що нами маніпулюють. Сучасне життя стає все більш табунним, а те що не змогли зробити тоталітарні режими силою, тепер мирно і впевнено впроваджують нові технології. Ми безпечно гуртуємось в загони соціальних мереж, хмаринковий сервіс відучує бути індивідуалістами, а новий Windows 8 запускає нас плавати у ставку схвалених ним програм та ігор. 

Навіть вірні друзі – комп’ютерні ігри перестають бути особистим світом, в якому почуваєшся володарем, бо настає ера багатокористувацьких проектів, де ти, зазвичай, один із нубів. Останніми роками, розробники кинулись штампувати фрі-ту-плейні забавки, що здебільшого орієнтуються на багатокористувацькі  багатокористувацькі режими, а видавці впевнено заявляють, що одиночні ігри віджили своє. Невже це все? І більше не доведеться хитрувати з недалеким ШІ, годинами чахнути над лутом та характеристиками в інвентарі, або плюнути на нічний сон, щоб дійти до логічного завершення гри? 

Читати статтю повністю...